Пакистан

Свій мисливський сезон розпочали у не зовсім простій країні, зі своїми правилами, законами та культурою. У січні полювали в Пакистані, взяли залікового Козерога та 2 уріали. Спочатку було дуже не звично що місцеві ходять з калашами в руках, і ти не розумієш які думки у людини в голові, що йде тобі на зустріч. До їжі теж сперше потрібно звикнути, місцеві мало їдять овочів, але дуже багато рису та курки, м'ясо в основному завжди пересмажують, та ще й у країні сухий закон, то будьте готові до того, що на мисливських базах алкогольними напоями вас балувати не будуть.

Полювання вийшло не з легких, у мисливця не було жодного легкого пострілу і легкого трофея, кожен трофей був узятий з великими труднощами та довгими дистанціями в горах. На день ходили приблизно по 15 км, і так десять днів. Через великі фізичні навантаження, складні трофеї і не звичну для мене їжу, дуже схуд, але придбав незабутній досвід як на полюванні так і зі спілкуванням з місцевими жителями поза полюванням. (Зі слів нашого мисливця)